Детективи БЕБ у Львові зменшили збитки імпортеру фруктів у три рази

Детективи Бюро економічної безпеки у Львівській області зменшили завдані державі збитки львівському імпортеру фруктів у три рази. Сума, яку мали відшкодувати підприємці, скоротилася з 49 мільйонів гривень до 13 мільйонів, хоча офіційних пояснень щодо таких змін правоохоронці не надали. Ця ситуація викликала запитання у місцевих ЗМІ та спільноти, оскільки деталі справи суттєво відрізняються від публічних заяв слідства.

Спочатку розслідування стосувалося ухилення від сплати податків на продаж овочів та фруктів, які постачалися на місцевий ринок. Слідчі вважали, що жінка реалізовувала товар через підконтрольних ФОПів готівкою, не відображаючи операції у звітності. Під час обшуків у підприємиці Ярослави Фецат вилучили «чорну» бухгалтерію, готівку та колекцію монет із дорогоцінних металів, на які накладено арешт.

У судовому процесі фігурантка намагалася скасувати арешт, стверджуючи, що монети належать її сину, а гроші є результатом її підприємницької діяльності. Суд частково задовольнив її клопотання, зокрема врахувавши, що арешт усіх коштів може перешкодити продовженню бізнесу. Це рішення стало ключовим моментом у зменшенні суми збитків.

Після ухвалення рішення Личаківського районного суду офіційна сторінка БЕБ у Facebook опублікувала повідомлення про успішне завершення розслідування. У матеріалі вже не йшлося про махінації з продуктами харчування, а лише про продаж колекційних монет. Головним фігурантом замість організаторки схеми стала інша особа, яка визнала провину та відшкодувала зменшену суму.

Цікаво, що сума вилучених коштів у дописі БЕБ становить 67 мільйонів гривень, тоді як в судових ухвалах фігурували суми в євро та доларах. Продаж продуктів відбувався переважно на продуктовому ринку на Сихові, керівництво якого пов'язане з тимчасовим виконувачем обов'язків голови Теруправління БЕБ у Львівській області. У самому бюро коментувати ситуацію відмовились, посилаючись на відсутність публічного статусу інформації.

Юристи зазначають, що такі дії детективів можуть містити ознаки службового підроблення або зловживання владою. Після призначення нового директора відомство частіше повідомляє про можливі правопорушення своїх працівників, але в даному випадку питання залишається відкритим. Державне бюро розслідувань має кваліфікувати дії, якщо буде доведено наявність злочину.