Нещодавно у центрі Львова сталася трагедія, яка змусила подумати про нові загрози. Війна вже давно перемістилася у наші смартфони, і нам загрожує не лише фізична небезпека, а й інформаційна. Головним викликом для безпеки стає вербування через Telegram для вчинення диверсій та терактів.

Спецслужби пояснюють, що ворог шукає виконавців скрізь: у месенджерах, іграх та на сайтах знайомств. Звертають увагу на вразливих людей, які потребують грошей, мають залежності або потребують прихильності. Часто куратори телефонують з українських номерів, видаючи себе за співробіників правоохоронних органів.

Масштаби кіберзагроз колосальні. За останні чотири роки СБУ відбила понад 14 тисяч кібератак. З 2023 року активізувався план «Диверсійний штурм». Ворог цілеспрямовано використовує українську мову в комунікації, адже російська одразу викликає підозру в мешканців західних областей.

Діти та підлітки стали пріоритетною ціллю через відсутність критичного мислення. Лише у 2025 році СБУ та Нацполіція викрили 384 неповнолітніх агентів. Ворог бреше дітям про безкарність, хоча кримінальна відповідальність настає з 14 років.

Експерти наголошують, що довіри в цифровому середовищі не існує. Будь-яке спілкування в онлайні з незнайомцями ризиковане. Наші дані в інтернеті не захищені. Навіть у ЄС визнають, що суворі протоколи захисту даних часто є формальністю, що робить вразливими всіх користувачів.

Питання регулювання месенджерів викликає суперечки. Деякі депутати вважають Telegram російською мережею та зброєю, інші радять дрібні кроки. Правоохоронці мають публічно пояснювати алгоритм роботи, щоб убивати фейки. Закритість органів спонукає людей шукати інформацію в анонімних каналах, що є небезпечним.

Протидія триває. СБУ запобігла 80% запланованих терактів. Кампанія та чатбот отримали понад 18 тисяч звернень. Для запобігання дитячому вербуванню радять розвивати критичне мислення. Громадянське суспільство має власно працювати та не чекати виконання рекомендацій влади.