У суботу, 2 травня, Львів попрощається з військовослужбовцями Володимиром Максимеком та Сергієм Вовком, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів. "Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань", - йдеться в повідомленні.

Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла.

Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають захисників на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна). Біографічні довідки захисників Сергій Вовк (30.05.1974 — 24.04.2026) Уродженець села Березина Львівської області.

Фото 1: 2 травня Львів попрощається з воїнами Володимиром Максимеком та Сергієм Вовком Навчався у закладі загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів «Рава-Руський ліцей» Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області. Згодом здобував освіту у Рава-Руському професійному ліцеї. Працював у торгово-розважальному комплексі «Південний», займався власною підприємницькою діяльністю.

Зі слів рідних, Сергій був добрим, справедливим і щирим, люблячим чоловіком і батьком. Захоплювався садівництвом, будівництвом, спортом і ремонтними роботами. У 2025 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському напрямку у складі 1-го Донецького прикордонного загону «Гарт» Державної прикордонної служби України.

У Сергія Вовка залишилися дружина, син і донька. Володимир Максимек (01.08.1987 — 27.04.2026) Львів’янин. Фото 2: 2 травня Львів попрощається з воїнами Володимиром Максимеком та Сергієм Вовком Навчався у середній загальноосвітній школі № 1 м. Львова, згодом — у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Проходив службу у складі Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Зі слів рідних, Володимир був справедливим, добрим, турботливим і чуйним, світлим, прагнув допомагати іншим. Захоплювався спортом, зокрема футболом і плаванням, вів активний спосіб життя. Був учасником АТО та Операції Об’єднаних сил.

Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів виконував спеціальні військові завдання у складі Військової служби правопорядку у Збройних Силах України на Донецькому, Північно-Слобожанському, Курському та Південно-Слобожанському напрямках. Нагороджений відзнаками Міністерства оборони України — медалями «10 років сумлінної служби», «15 років сумлінної служби» та «20 років сумлінної служби».

У Володимира Максимека залишилися син, дружина, мама, брат, дядько та родина.