Забуте місто паломників на Львівщині: історія Нового Милятина

Село Новий Милятин біля Буська сьогодні відоме насамперед своїми гейзерними джерелами, проте двісті років тому воно було одним із найважливіших сакральних осередків Галичини. Сюди сходилися прочани з різних куточків Речі Посполитої, сподіваючись на диво зцілення біля чудотворної ікони, яка зберігалася у місцевому костелі.

Історія поселення сягає XVI століття, коли воно отримало міські права, а в XVIII столітті кармеліти босі перетворили його на центр масового паломництва. Власниця містечка Тереза Ланчинська заснувала тут монастир, а навпроти костелу Святого Хреста та Святого Миколая звели величну аустерію — заїжджий двір для прочан та торговців. При монастирі діяли пивоварня, винокурня, млин та інші виробництва, що свідчить про колишню могутність цього місця.

Слава про чудотворний образ розійшлася далеко за межі регіону, і паломники залишали на стінах храму вотивні дари як знак вдячності. Художнє оздоблення храму створювали відомі майстри, зокрема скульптор Томас Гуттер та митець Гартман Вітвер, який також працював над фонтанами на львівському Ринку. Однак згодом австрійська влада закрила монастир, а святиню вивезли до Кракова, де вона перебуває й донині.

Сьогодні про колишню славу нагадують лише сам костел, де тепер молиться православна громада, та руїни аустерії XVIII століття. Це один із небагатьох збережених заїжджих дворів на Львівщині, проте його історичний вигляд загрожує нове будівництво впритул до огорожі храму, яке здійснюється без належних документів.

Окрім історичних пам'яток, у селі зберігся пам'ятний стовп на честь перемоги у Хотинській битві XVII століття, а неподалік розташоване сірководневе озеро з лікувальними джерелами, відоме ще з давніх часів. Цікава історія цього місця залишається важливим елементом культурної спадщини Львівщини.